Готових рецептів та моделей виховання не існує. Але
прислухатися час від часу до порад фахівців варто. Адже у вихованні дітей
батьки нерідко припускаються грубих помилок, яких могло б і не бути, якби
дорослі мали за звичку переглядати спеціальну науково-методичну літературу,
відвідувати консультації в педагогів та психологів.
Насамперед,
повірте в унікальність та неповторність своєї дитини. Вона не є точною копією
вас самих. Тож не варто вимагати від сина чи доньки реалізації вашої життєвої
програми та осягнення ваших цілей. Надайте дитині право прожити своє життя так,
як прагне саме вона.
Приймайте дитину
такою, якою вона є: З усіма недоліками, слабостями й достоїнствами. Спирайтеся
на сильні сторони її особистості.
Не соромтеся
демонструвати дитині свою любов. Нехай вона зрозуміє, що ви любитимете її за
будь-яких обставин.
Не бійтеся
"залюбити" малюка: беріть його на коліна, дивіться в очі, обнімайте і
цілуйте дитину (звичайно, якщо вона сама того бажає). Проте пильнуйте, щоб ваша
любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Установіть чіткі
межі й заборони (бажано, щоб їх було небагато) і суворо дотримуйтеся їх. Але в
цих межах дайте дитині можливість діяти вільно.
Гнів – це сильна, але
абсолютно природна емоція, яку ми зазнаємо час від часу.
